ВІДБУЛИСЯ

ЗВІТНО-ВИБОРЧІ ЗБОРИ

   У листопаді відбулися звітно-виборчі збори літоб’єд-нання ім. О.Донченка. З 46 членів літоб’єднання на них прибуло 26. Це більше половини.

   Вела збори секретар літоб’єднання ім. О.Донченка Ні-на Шерстюк. Голова літературної організації Олександр Міщенко прозвітував про пророблену за звітний період (5 років) роботу. Літоб’єднанням організовувалися тво-рчі зустрічі, проводилися літературні вечори, конкурси читців творів В.Симоненка та про Велику Вітчизняну війну, «Поетичні весни Лубенщини», організовувалися масові акції з посадки дерев. З 21 пункту виконано 17. Більшістю голосів роботу голови визнано доброю.

   Ніна Шерстюк зачитала звернення редакції газети «Лубенщина», у якому згідно зі статутом літоб’єднання на голову організації висунуто кандидатуру Олександра Міщенка. За проголосувало 25 членів, 1 – утримався (О.Міщенко).

   На посаду секретаря літоб’єднання Анатолій Устиме-нко висунув Ніну Шерстюк. За неї проголосувало 25 членів, 1 – утримався (Н.Шерстюк).

   До творчої ради, яка складається з семи осіб (двоє го-лова і секретар проходять автоматично) було висунуто кандидатури Владислави Платонової, Миколи Кочерги, Андрія Дальнього, Ольги Хало, Людмили Дякунової, Юлії Манойленко, Ганни Кревської, Андрія Осацького. Більшістю голосів до творчої ради обрано Ольгу Хало, Юлію Манойленко, Ганну Кревську, Владиславу Пла-тонову, Андрія Дальнього.

   До ревізійної комісії обрано Миколу Кочергу (голо-ва), Ларису Назаренко, Катерину Юрченко.

   Прийнято план роботи на наступні 5 років. У ньому за пропозицією учасників зборів прибрано кількісні показ-ники проведення заходів, натомість розширено їх пере-лік.

 У різному Галина Каранда інформувала про роботу зі створення сайту літоб’єднання та його будову.

Олександр МИХАСЬ

 

 

Б О Ж Е Н А

Відведе лихо від сім’ї та негаразди, відкриє шлях до бізнесу та удачі.

Не впадайте у відчай, якщо лихо прийшло у ваш дім, намагайтеся боротися з цим.

БОЖЕНА завжди прийде на допомогу. Вона лікує травами та допоможе позбутися алкогольної залеж-ності.

Запис за тел. в м.Лубни: 050-610-00-35; 093-111-08-88.                                     Ліцензія АА №596251

 

КОВАНІ ВИРОБИ

     Маємо у продажу: ковані листки, піки, декоративні

   смуги.

Виготовляємо: ковані паркани, ворота, двері, риту-альні виробиогорожі, хрести, столики.

Тел. 095-393-64-45, 067-347-41-20,

                                6-15-66

Адреса:

           м.Лубни, вул. Метеорологічна, 2

 

 


 

 

 

 

 «ЛІРА»  №12 (101) грудень 2013 року                 Поезія                                                          2 стор.

КОЛЯДКА

Чи вчувається? А чи сниться? -

Попід вікнами – колядниця!?

Давня-прадавня! Стукає в шибку...

Я – до фіранки... Нікого не видко. Біжу на подвір’я. А там: «Коляда...!»

Капає з стріхи на землю вода. Плачуть бурульки німі...

На відлигу. Плачуть!

А серце у кожної з криги!

Пісня-колядка повсюди лунає. Сміхом веселим у двір завертає...

А я їй – цукерки у жовтому ситі!

Щоб ситно і радісно Рік цей прожити.

 

Щедро віншую. Запрошую в хату:

-Будемо разом кутю смакувати!

 

КАТЕГОРИЧНА ТЕЩА

Зустрілися дві куми,

Балачок багато...

І запитала одна з них

Про доньку та зятя.

 

-Ну як ваші там живуть,

Ольга і Ярема?

-Живуть собі та хліб жують,

Тільки сплять окремо!

 

-А чого? Не може буть...

Гарні ж, немов квіти...

-Того, що тільки рік живуть,

А вже троє діток!

 

Як не вміє шанувать

Зять свою дружину,

Нехай іде сторожувать

На фермі скотину!

 

СИНОВІ

Ти в місто поїхав велике і чисте.

В квартирі твоїй, як у нас на

                                            Пречисту.

Там маєш дружину,

                         доньку в завиточках...

То чому ж я плачу, мій любий

                                              синочку?

 

Ти, мабуть, не знаєш, а в мене

                                              безсоння.

Не знаєш, що сніг побілив мені

                                                 скроні.

У вас там безсоння від кави та чаю,

А в мене від того, що дуже скучаю.

 

Того ти не знаєш, та й хто тобі скаже, Що очі натомлені сон мій не в’яже. Бо стукає вітер у шибку горіхом,

А я прислухаюсь: «Приїхали діти?!»

 

Ти, мабуть, забув, як узимку пороша Заносить стежки,

                         як не йде листоноша?

 

А я ж від вас звісточки

                                   жду погодинно!

Коли б ти це знав,

                            написав би, дитино.

Ти вже відвикаєш.

                              А відра все важчі...

Бо руки німіють…

                             І ноги – не  краще...

У місто не чуть,

                       як цвіркун попід піччю

Цвіркоче, що й серце

                                   у мами не вічне.

Любов КОСТАКОВА,

Оржицький район

 

ОСІННІ ДНІ У КРИМУ

Прибув у Крим, мов біла чайка,

Я в літаку з полтавських хмар, Зійшовши з трапу – вже пітьма

Загвинчує людей, мов гайку!

В кав’ярні зі свого горнятка

Я п’ю зелений теплий чай,

Південний Берег зустріча

Пітьмою в зоряних зернятках!

Мене із сонними очима,

Мов хвиля моря, збила з ніг

В готелі. Мапу тут між книг

Екскурсоводну взяв я Криму!

Заснув, десь в дві години ночі

І бачу я тут дивний сон,

Що ще в Лубнах* та до долонь

Вино черпаю кримське з бочок!

Прибув на Кримський цей півострів

Я в оксамитовий сезон,

Де сонце тепле ледь до скронь

Торкається з листочком гострим!

Умившись, мов під водоспадом, Покинув вранці свій готель,

Й пішов між кримських цих земель

Аж до плантацій винограду!

Яка у жовтні ще чудова

Ця сімферопольська краса,

Крамниць «розплетена коса»,

Мов дівчина, привабить знову!

А кароока, глянь, кримчанка,

Мов листям, сміхом вкрила слід.

Чи є ще сила на Землі

Сильніша за цей усміх – зранку?!

Дивлюсь й вимірюю очима

Я кримське золоте руно

Цих виноградників. Вино

Тепло і радість всім нестиме!

Як в небі вже з’явились зорі,

До Євпаторії квиток

Купив, відпити щоб ковток,

Мов з амфори кримчан – із моря!

Сиджу в автобусі, та й мрію:

Як вже ступлю на теплий пляж,

Не був ще на Ай-Петрі** я,

Думки про це, мов промінь – гріють!

_______

* Автор родом із м. Лубен, що на Полтавщи-ні.

   **Гора.

 

Мов пташка, полечу із пляжа

У Ластів’яче вже гніздо,

Й розправлю крила там уздовж

Узгір’я кримського пейзажу!

До Євпаторії в дорозі

Наколихав ці дивні сни

Автобус. Снилися й Лубни,

Що розтинають сильні грози!

Кінцева. Вийшовши з салону,

На мене хмара кримських мух

Напала. Їх мій капелюх

Накрив своїм глибоким лоном!

В протистоянні з ними в море Стрибнув – мух згаснув інтерес,

Й поплив я брасом через весь

Цей простір, всіяний у зорях!..

Тут, на курорті, в чорних хвилях Купаюсь вже, немов дельфін,

Де я спіймав на власний флірт

«Русалку» із засмаглим тілом!

липень, 2013 р.

 

БУКВАР ФЕДОРОВА*

Держу я, надрукований у Львові, Букварик Федорова у своїй руці,

Й очищую, мов зерна від полови,

У ньому – українські літери ось ці!

 

На нитку, мов калину, рідні букви Сиджу й нанизую я через сотні літ,

Як Федоров створив свій незабутній

У букварі старослов’янський алфавіт!

 

Нарешті з букв:

                 к-а-л-и-н-о-в-е-н-а-м-и-с-т-о

Я нанизав. Із гордістю вже віднесу

В садок його дитячий.

                                           Хай там діти

Маленькі пізнають словесну

                                              всю красу!

 

Як змінюється люд, віки, писемність Ще при перегляді життєвих сторінок, На потязі проносяться повз мене Шевченко, Леся Українка... як в кіно!

 

Листаю сторінки, мов на комп’ютер,

У себе впитуючи тут валізу знань

Із книг Франка, Сосюри...  Я до суті Дійти там хочу,

                      щоб духовний мати стан!

 

Від букваря ж, що є в моїх долонях, Мов з рівчака, почав от литися потік Вже мови української бездонний...

Й не пересохне, вірю,

                                     він тепер повік!

серпень, 2013 р.

Сергій САЛИВОН

________________

* Близько 1572 р. І.Федоров переїхав до Льво-ва, де заснував власну друкарню. Тут він у 1574 р. видав «Буквар» та «Апостол» - перші відомі друковані книги в Україні.