Головна » Архів матеріалів
и дорога шершавая,как ладонь раба...

© Родион Прилепин

и дорога шершавая, как ладонь раба,
вся мозолями бугристая, и трещин рвы.
вот идешь по ней, как гимнаст или акробат,
да и не идешь, а прыгаешь. не ковры

под подошвой красные и не шелк,
под ногами щебень, в лучшем случае керамзит.
выбирать не пришлось, и каждый пошел,
и луна, сменяя солнце, входила в зенит.

и меняют позы под ветром дома,
раздвигают двери - впускают в подъезд,
а в подъездах сочная жирная тьма:
проходи, не прожевывая тебя съест.

на ступеньках окурки танцуют злой вальс,
я считаю, и вправду: на раз два три..
так, наверно, однажды станцует нас
старуха, одетая в динамита свитер.

дед мороз приходит на новый год,
говорит: встань на стул и петлю накинь
и читай стихи мне, что счастье придет,
языка мармелад ежевичный вынь.

... Читати далі »

Категорія: Поезія | Переглядів: 524 | Додав: ilonapavlenko2015 | Дата: 31.07.2015 | Коментарі (0)

товарищ поэт, долго вас ещё ждать?

© Серафима Ананасова

"товарищ поэт, долго вас ещё ждать?
нарубите нам в тарелку своей души,
чем-нибудь полейте свой горький дар,
и запить подайте, в горле першит.
что-то вы расслабились, милый друг,
вы же себя Поэтом называете, так?
или может быть мы зря заплатили рубль?
мы вообще-то пришли к вам и ждём спектакль.
вы так здорово падаете, когда толкнут,
так смешно завываете, если ткнуть иглой,
ловко так у чёрта вчера отобрали кнут,
которым он хлестал вас по спине больной,
а ещё так занимательно пляшете на углях,
и смешно уворачиваетесь от камней из пращи,
очень красиво у вас слова болят.
вы такой потешный - как настоящий.
а куда это вы поползли, и зачем пистолет?
вы порадуете нам сегодня своими стихами?
кажется вы забыли, товарищ поэт -
вы обязаны вывернуться тут ... Читати далі »

Категорія: Поезія | Переглядів: 529 | Додав: ilonapavlenko2015 | Дата: 29.07.2015 | Коментарі (0)

Я пишу не самые восхитительные стихи
© Серафима Ананасова

Я пишу не самые восхитительные стихи,
Не умею запекать баклажаны с орехами.
Не читала "Войну и мир", не учила химию,
И отовсюду, где хорошо, уехала.

У меня нет заманчивых пышных форм,
Соблазнительных влажных губ.
Нервно в сумке ищу дешёвенький телефон
И найти его не могу.

А когда нахожу, захожу в соцсети,
Чтобы проверить свою ликвидность.
Мне совсем не нравятся чужие дети
И июль. Но я делаю видимость.

Я вообще не люблю писать красиво,
Мне не нравятся вычурные метафоры.
Людям просто постоянно нужны мессии -
И они находят современных авторов.

Ищут в их стихах большие важные смыслы,
Снимают с поэтов шкуру и меряют.
А я никогда не верила тому, что написано -
Даже тому, что мной, не верила.

Всё хотела космическую любовь -
Не почувствовать, так найти объяснение.
Только н ... Читати далі »
Категорія: Поезія | Переглядів: 721 | Додав: ilonapavlenko2015 | Дата: 02.07.2015 | Коментарі (1)

На самому дні колізею

© Каранда Галина

На самому дні колізею горить і гниє.

Змішались ошматочки душ із обрубками плоті.

Хтось там на горі професійно відмашку дає,

Аби гладіатор лишався завжди при роботі.

 

Трибуни ревуть торжеством перекошених лиць:

Видовище варте окрайчика хліба для бидла.

Арена поділить на вбитих убивць і убивць,

Та просто убитих, що вбивцями стати не встигли.

Лубни 18.06.2015.

Категорія: Поезія | Переглядів: 497 | Дата: 24.06.2015 | Коментарі (1)

тону в пітьмі загубленої ночі
тону в пітьмі загубленої ночі,
де мрії Cонця носять кораблі,
де у листах писати не захочуть
про спалахи миттєвостей крихких...

і мало неба друзям в голові!
і вище рівня моря очевидність:
я залишаю прірву на вікні.
і вимикаю кляту примітивність!
Категорія: Поезія | Переглядів: 489 | Додав: ilonapavlenko2015 | Дата: 20.06.2015 | Коментарі (0)

Вірші про Лубни

Листя падає вихристе,

Сяє золото у нім.

Я вітаю тебе, місто,

З днем народження твоїм.

 

Дріботить Сула в загоні –

Хвилька ніжна і легка

Остудила дні спекотні

Річка, річенька,

... Читати далі »

Категорія: Поезія | Переглядів: 2806 | Додав: Каранда | Дата: 22.07.2014 | Коментарі (0)

П’ЯТНИЦЯ, 13-ТЕ

© Каранда Галина

ПУНКТ ПРОКАТУ

П’ЯТНИЦЯ, 13-ТЕ

ФАНТАСТИКА

Андрій понуро йшов вулицею. Та й, правду кажучи, було чого сумувати. Ось вже тиждень, як він безробітний. Фірма, де три роки працював продавцем-консультантом, вирішила, що вигідніше закупити роботів-автоматів на цю посаду, ніж тримати штат живих людей, платити їм зарплату і оплачувати лікарняні. Та й робот значно швидше відповідає на найзамислуватіші питання покупців, аніж навіть консультант з великим стажем… Все менше й менше галузей діяльності залишилося для людей… Куди тільки не потикався Андрій, - ніде не потребували його послуг. Звісно, можна прожити й на виплатах по безробіттю, але ж що то за життя для молодого амбітного парубка…Та надії залишалося все менше… ... Читати далі »

Категорія: Проза | Переглядів: 688 | Додав: Каранда | Дата: 10.06.2014 | Коментарі (0)

Я знаю - в праосені пору
 

Я знаю - в праосені пору 
  Короткий, але дивний час. 
  Коли весь день стоїть, неначе море, 
І ніч прекрасна тільки в нас. 
Де бадьорий серп стинав колосся, 
Тепер усюди простір, пусто. 
Лиш павутиння тонке волосся 
Проти вітру тримається мужньо. 
Захололо повітря, птиць не чутно, 
Але далеко ще до хуртовин. 
І ллється промінь гарно 
На поле з синіх височин.
24.02.2012

Есть в осени первон ... Читати далі »
Категорія: Поезія | Переглядів: 639 | Додав: Адміністратор | Дата: 09.05.2014 | Коментарі (1)

РОЗМІННА МОНЕТА

© Каранда Галина

РОЗМІННА МОНЕТА

"Мы все - заключённые неких нелепых теорий,
Придуманных теми, кто держит в руках бразды."
Наталія Сидорак

Ти у ставках чужих

усього лиш розмінна монета,

Бо у битві гігантів твоїх інтересів нема.

Обіруч закрутили,

вплели у брехливі тенета,

А чи, може, аркан все ж наділа на себе сама?

... Читати далі »

Категорія: Поезія | Переглядів: 735 | Додав: Адміністратор | Дата: 09.05.2014 | Коментарі (0)

« 1 2