12:20 Я знаю - в праосені пору | |
Я знаю - в праосені пору Короткий, але дивний час. Коли весь день стоїть, неначе море, І ніч прекрасна тільки в нас. Де бадьорий серп стинав колосся, Тепер усюди простір, пусто. Лиш павутиння тонке волосся Проти вітру тримається мужньо. Захололо повітря, птиць не чутно, Але далеко ще до хуртовин. І ллється промінь гарно На поле з синіх височин. 24.02.2012 Есть в осени первоначальной Короткая, но дивная пора — Весь день стоит как бы хрустальный, И лучезарны вечера… Где бодрый серп гулял и падал колос, Теперь уж пусто все — простор везде, — Лишь паутины тонкий волос Блестит на праздной борозде. Пустеет воздух, птиц не слышно боле, Но далеко еще до первых зимних бурь — И льется чистая и теплая лазурь На отдыхающее поле… 22 августа 1857 Куди піду - і сам незнаю
На перехресті безлічі доріг.
Та звідки я - не забуваю
Зайшовши за далекий ріг.
| |
|
| |
| Всього коментарів: 1 | |
 0 | |