Головна » 2014 » Липень » 22 » Вірші про Лубни
13:54
Вірші про Лубни

Листя падає вихристе,

Сяє золото у нім.

Я вітаю тебе, місто,

З днем народження твоїм.

 

Дріботить Сула в загоні –

Хвилька ніжна і легка

Остудила дні спекотні

Річка, річенька,

Всім керує осінь вправно

Сливи, дині, кавуни.

В павутинні сплять каштани.

Я закоханий в Лубни.

Олександр КИЯН

*********************

ОСІННІЙ МОТИВ

Лубенка з медовим волоссям

Наснилась мені у цю ніч,

А ранком мені здалося:

Топила в сусіда піч.

 

Збирала в садку горіхи,

Сушила білі гриби,

І, повна гордої втіхи,

Складала сушку в торби.

 

З півдня шаткувала капусту

З морошкою, для смаку.

Забула на кущику хустку

Як листя гребла у садку.

 

З сусідкою щось гомоніла

Про цвіт хризантем у дворі

І щиро пташок пожаліла,

Що линуть в далекі краї.

 

За річкою у заплавах

Калину в’язала в вінки

Клопочеться осінь у справах,

Летять над Лубнами роки.

Катерина ЮРЧЕНКО  

*******************

Земле Лубенська, свята й благодатна –

Цвітом привітна, хлібом багата!

Скільки росою ранків умила,

Скільки талантів ти народила.

 

Славишся піснею і рушниками,

Ділом гончарським, рясними садами.

Та найсвятіший талант, що буває –

Стати господарем рідного краю.

 

Руки трудящі і щира душа,

Що день при дні до людей поспіша.

Батьком і другом бути найкращим,

Кривди не коїть нікому й нізащо.

 

Виростить, вистоять, перемогти,

Вперто і впевнено йти до мети!

Доки ти, земле, синів таких маєш,

Ворог ніякий тебе не здолає.

Лариса НАЗАРЕНКО

******************************

ЛУБНИ

Лубенські кручі, мов щити черлені,

Де Володимир місто заснував.

Тут Наливайко погубив знамена

І Вишневецький в замку панував.

 

Сула котила гонористі хвилі

І світ хитавсь від поступу століть.

Фашистські орди вас не підкорили,

Допоки монастир Мгарський стоїть.

 

Роки спливали горді й величаві,

Де місто возвеличилось увись,

Дзвенить воно в нових піснях і славі,

В словах батьків і нині, як колись.

 

Лубни мої, ви знали грізні роки.

Тепер - це місто радості й добра:

Натхнення, труд і творчості неспокій –

Гудуть заводи, вчиться дітвора.

Олександр МІЩЕНКО

 

 

Категорія: Поезія | Переглядів: 1445 | Додав: Каранда | Теги: Міщенко, вірші про лубни, назаренко, киян | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar