|
Здравствуй, Месяц – воитель! Как долог Был твой путь до начала весны. Схоронил под себя зимний холод Всех уставших. Остались кресты.
Кто прошёл – те прошли, а за ними – Будь что будет, трава не расти. Отложи-ка ты свой мартиролог, И меня заносить не спеши.
© КАЛЛИСТРАТ 15 марта 2004 г. |
|
...
Читати далі »
|
|
Інформація - це сітка. Блокада зовнішніх її подразників, в тій чи іншій сфері життя має негативний вплив на характер того, чи іншого дійства стосовно ситуацій, що спричиняють вагомість за ланцюгом сполучень таких як: титанізм, еквівалентна одиниця, швидкість світла.
То було "ніщо" і звали його "ніяк". Воно прийшло і хазяйновито заволоділо гнітючим спалахом 20.00. Гнітючими були і квіти давно зів'ялі у кришталевій вазі, котрі безперечно омертв'яли підвіконня сьомого поверху. Проекції гарячого воску в центрі пентограми були зміщеними це б то - неправильними і нижчій кут падіння світла, спричинював коллаж всіх можливих міжособиць поза межами матеріальності. І то був транс.
Еліс, спричинила бунт в'язнів паралельності визволяли їх в найліпші способи, що не спричиняли гніву упредставників позаземних імперій, що неохоче піддавались контактному переходу в лабіринті, котрий мав складову в декілька мілліонів облич за секунду. Постаті, що успішно проходили реабілітаційні процеси, ставали занад
...
Читати далі »
|
|
Під ковдрою сновидінь
Крадучись, майже навшпиньках вечір спокійно зайшов до вітальні і зняв свої мокрі і дещо брудні кроси, залишивши їх при включеному світлі, далеко за старезною тумбою і все він не розумів – для чого дощ? Чому до чаю потрібен цукор?! Чому газети мають чорно-білий шрифт? Чому люди штовхають його в спину, коли загорається зелене світло на переході. Його думки яскраво горіли, мерехтіли блискавицями, снували іскрами і були переспілими полуницями, запеченими на сонці. То перед його очима здіймались тендітні пір’їнки – то мерехтіли сніжинки, виконуючи соло….із ним на одинці. На запітнілих окулярах вечора, оправа майже вся усипана сузір’ями, галактиками, далекими чумацькими шляхами і все майже мініатюрне і в той момент – безкрає і далеке. Хустинкою накритий акваріум, із прозорими тарганами –шипів і час від часу лускотів, наче від сміху лопались повітряні кульки. Застеленим ліжком, блукали зернисті феї. Вони мали продовгувате тільце і ледь примітне волоссячко зеленого ... Читати далі » |
|
© Олександр Новіков Це небо ллє сльози,
|
|
Економічна криза в державі і бойові дії на сході країни у 2015 році негативно позначилися на літературному житті краю. Тож літоб’єднанню ім. О.Донченка доводилося досить скрутно як з виданням книг, так і з проведенням різноманітних мистецьких заходів. Протягом року з літоб’єднання виключили І.Федь, В. Хоружу та Є.Чугуй, прийняли Анну Ігнатьєву. Кількість членів на 1 січня 2016 року складає 44 особи. Стабільно видається газета «Ліра», щоправда, кількість її сторінок протягом року за виключенням лютого та червня становила 20. Діє сайт літоб’єднання, де вивішуються чергові номери газети «Ліра». Інша інформація з життя літоб’єднання на ньому, на жаль, відсутня. У газеті «Ліра» протягом року були опубліковані роман Р. Скаржинського «Меч правди»,повісті С.Сторожівської «Клинці, млинці і горобці або десять порад джентльмену задачі», М.Кочерги «Між нами безодня», оп ... Читати далі » |
|
© Ілона Павленко
Людська Раса Прощавайте. Прощавайте... ПРОЩАВАЙТЕ! Все почалось стусаном і ударом, І з кулака в обличчя. Озоновий шар атмосферу хмари Пустив у ХХ сторіччя. Але зараз не ті часи - Суцільні гоніння рас, Великі надії краси Й - отупіння мас. Чому саме в цьому світі? Хто я тут і навіщо?.. Інформація створює сіті, Мозок випалює вірші. Іноді важко бути Людиною, Тримати темп і баланс... Будучи дорослою Дитиною Дарувати Планеті шанс. Правило "око за око" - Це не для мене гонка! Осліпнуть усі нівроку, Прозріє тонка оболонка Ж. И. Т. Т. Я. Не фальшивого. І невдаванаго,а.. Справжнього. Некрасивого. І НЕ Вигаданого! Далеко позаду не видно межі: Таке може трапитись з кожним. ... Читати далі » |
|
© Герда Соняш Прикріплення: Картинка 1
|
